Пришло время политикам за все ответить

Версия для печати

Богдан Кабачок

Я не буду считать деньги в ваших карманах и карманах ваших покровителей-олигархов. Я даже не буду поднимать тему, откуда в Украине взялись эти самые «олигархи» и откуда у них появились деньги. Я не буду, подобно вам, мелочно копаться в темах языка, НАТО, Крыма, газа…
Я только задам вам один вопрос: неужели вы надеетесь, что я прощу вам кражу двадцати лет моей жизни?
Двадцать лет назад я мечтал, что буду строить Украину. Что я буду нужен своей стране. Что я смогу сделать что-то полезное. И мои дети будут гордиться мною и моим поступками. Что моя молодая родина вырастет сильной, а я буду гордиться тем, что я ее гражданин. Тем, что в величии Украины есть частичка и моего труда.

Прошло двадцать лет.
Умерла моя первая учительница, потому что у нее не было денег на лекарства.Мой сосед-врач уехал за границу, потому что не хотел брать взятки у больных. Мой однокашник, который мечтал стать детским поэтом, торгует носками на рынке. Из тридцати моих одноклассников в живых осталось двадцать.

Кто умер от алкоголя, кто от опухоли, кого просто зарезали. Мои дети считают, что быть патриотом – это верх идиотизма, а нужно быть депутатом или, на худой конец, – чиновником.
И я этого вам никогда не прощу.

Сегодня я уже не умею мечтать. Зато я научился выживать. При любых условиях.
При разгуле бандитизма в начале девяностых, при кучмовском НЭПе конца девяностых, при януковичевском необандитизме, при оранжевом содоме, при ющенковском самоуправлении…
Я не жил, я выживал. Я не мечтал, я фантазировал.Вы скажите, что я плохо воспитывал своих детей. Вы скажете, что нужно было подавать им пример. Вы скажите, что я полный идиот, если не смог ничего добиться, в отличие от вас.
Да, соглашусь я. Плохо воспитывал, слабо подавал пример. Да, я идиот, который наивно верил, что красть – грешно, что предавать – преступно, что убивать – недопустимо!

Но моя наивность осталась в прошлом.
Вы приговорили меня без вины. И я отсидел свой срок. Все двадцать лет. Я вышел на свободу. И теперь я выношу вам свой приговор.
Ваша вина – очевидна, ваши преступления – вопиющи.
Я приговариваю всех вас и каждого в отдельности к двадцати годам покаяния и к пожизненной ссылке из моего сознания.
Вас больше нет.Я обращаюсь к бывшим сокамерникам украинцам – вынесите и вы свой приговор. Вычеркните всех этих красавцев из своего сознания. И они исчезнут.
Отправьте это письмо своим друзьям.
Прочтите его вслух неграмотным.
Расскажите о нем ослепшим.
И этим мы приведем наш общий приговор в исполнение.

жжжжжжжжжжжжжжжжжж

жжжжжжжжжжжжжжжжжж

ВОЛОДИМИР МОГИЛЮК 12 годин 39 хвилин тому
"Дмитро Максюта:
"
" не завдяки таким непримиренним українцям як Ви."

Такі "непримиренні українці" запропонували Вам
свій спосіб мислення,свою історію,своїх героїв.
Ви ж не внесли НІЧОГО.
У Вас-ВАКУУМ,який наполегливо,перманентно заповнює Росія,
теж не маючи СВОГО.
Чому ж ВИ впираєтеся щосили?
Ви що, БЕЗ РОДУ-ПЛЕМЕНІ?
Пишіть свою історію!

ВОЛОДИМИР МОГИЛЮК 12 годин 53 хвилини тому
"Дмитро Максюта:
"
"У "Нас"-це у Вас?"
У нас- це у північно-західному та західному регіонах України
(поділ- по методиці Центрвиборчкому-умовний)

" І Ви маєте право на Вашу думку, а я і ті, хто підтримують
мою думку-не враховуємо."
Що "не враховуємо"? Я не зрозумів.

"Чи Ви вважаєте, що таких як я (інтернаціоналістів)
одиниці, тому Нас до ногтю?"
А це до чого? Я висловлював такі думки?

" Я давав присягу українському народові і запевняю, що захищати,
в разі потреби, його буду, незалежно від свого світопогляду. Адже
для мене честь-не пусте слово."
Я піддавав це сумніву?

"Сумно, що з Вашого боку відчувається лише агресія."
Ви, житель Харківщини, офіцер Української армії-
на повному серйозі промиваєте мізки жителям України,
маючи не інтернаціональне,як ви пишете,а проросійське,
перекручене поняття про історію.
Я ж Вам пропонував(верніться трошки назад)-давайте своїх
героїв! Ви їх маєте? Чи у Вас в душі порожнеча?
Щось же у Вас святе є?

" І якщо єднання (в повному розумінні слова) сходу і
заходу відбудеться, то не завдяки таким непримиренним
українцям як Ви."
Єднання буде тоді,коли і Ви,вслід за нами(Ми-пояснення вище)
уважно переглянете історію,яку Ви вважаєте своєю,і судити
про факти і явища будете з точки зору українця,а не жителя
СРСР,чи,тим паче Росії.

*ЯНЕССА* ***** 12 годин 7 хвилин тому
"Дмитро Максюта:
"
я не заперечую Вашого права на особистий погляд,на те й форум,щоб його висловлювати ,і у нас присутня свобода слова-тому ми можемо Вас почути,а Ви-нас,на відміну від згаданого Вами срср.Агресії-жодної,лише прагнення обмінюватись думками,шкода,що Вам вона десь примарилась.
Що до "серйозної справи")))...я-лікар в медико-військовій частині,лікую солдат та інших мешканців...безкоштовно,це досить серйозна справа?))) і особисто знайома з представниками молодої зміни викладачів в ДНУ,ДДМА і НГАУ(це в м.Дніпропетровськ)-і вони беззаперечно досвідчені і високопрофесійні на своїх посадах.І так,я маю час дивитись не лише в свою миску з супом а і роззирнутися довкола,щоб підрахувати кількість нав"язаних срсром хибних стереотипів.

жжжжжжжжжжжжж

Володимир Шевченко 19 годин 15 хвилин тому
Приймаючи активну участь в подіях майдану в 2004 році написав такого віршика, думаю він актуальний і на сьогодні, подумайте, друзі.

Вставай Українцю до поки не пізно
Хмара чорна іде,
Це не Батий із ордою суне,
Янукович з братвою йде.

Рветься до влади усими шляхами
Не гербуючи нічим,
Міг би якби, рідну матір шматками
Кучмі приніс би на стіл.

Вставайте брати, і сестри вставайте,
За свободу, за правду, за честь,
Наші діти вже тиждень стоять на майдані
Бо сила духу в них єсть.

Не хочуть діти кайдани носити,
Хай навіть і золоті,
В щасливій і вільній країні жити,
Мають вони на меті.

Вставайте батьки, матері вставайте,
На майдані вас діти чекають,
Не тільки вільне собі майбутнє,
А й вам гідну старість бажають.

Не гоже батькам по хатах сидіти
В таку доленосну годину,
Виходь на майдан, де уся Україна,
Підтримай свою дитину.

Підтримай дитину й свою батьківщину,
Ти їм зараз конче потрібен,
Без тебе, звичайно, вони не загинуть,
Без них – ти безславно згинеш.

Володимир Шевченко
2004р.

жжжжжжжжжжж