Чехія та Словаччина домовилися інвестувати близько 1 млрд чеських крон, або приблизно €40 млн, у технічне переобладнання нафтопроводу «Дружба», щоб забезпечити реверсний потік нафти зі сторони Чехії до Словаччини. Про це після переговорів у Празі заявили словацька міністерка економіки Дениса Сакова та чеські посадовці; за даними Reuters, у разі реалізації проєкт має дати Словаччині альтернативний маршрут постачання обсягом 2–3 млн тонн нафти на рік.
Йдеться про відповідь на затяжне припинення постачання російської нафти через українську ділянку «Дружби», яке триває з кінця січня після пошкодження інфраструктури внаслідок російського удару. Україна заявляє, що ремонт потребує часу, а ЄС уже запропонував технічну та фінансову допомогу для відновлення прокачування. Водночас Будапешт і Братислава публічно тиснуть на Київ, звинувачуючи його у затягуванні відновлення транзиту.
Нова ініціатива фактично означає спробу створити для Словаччини резервний західний канал постачання, використовуючи вже модернізовану чеську інфраструктуру. Reuters зазначає, що Чехія ще у 2025 році припинила залежність від «Дружби» після розширення альтернативного маршруту TAL, який з’єднує країну з постачаннями через Італію та Німеччину. Тепер Прага готова використати цю нову конфігурацію, щоб у разі потреби перекидати нафту далі до Словаччини.
За словами учасників переговорів, проєкт не дасть миттєвого результату: його реалізація займе два-три роки. На старті йдеться радше про аварійні обсяги — десятки тисяч тонн на місяць, але в перспективі потужність маршруту може зрости до 2–3 млн тонн на рік, що стане суттєвим фактором енергетичної безпеки Словаччини.
У ширшому регіональному контексті це вже другий інфраструктурний крок Центральної Європи за останні дні для зниження ризиків у паливних поставках. Напередодні Угорщина та Словаччина погодили будівництво 127-кілометрового трубопроводу між НПЗ MOL у Братиславі та Сажаломбатті, яким планують транспортувати бензин і дизельне пальне обсягом до 1,5 млн тонн на рік. Завершення цього проєкту очікується у першій половині 2027 року.
Таким чином, Чехія, Словаччина та Угорщина паралельно вибудовують нову архітектуру енергетичної стійкості: від аварійного реверсу сирої нафти до нових паливних з’єднань між НПЗ. Для інвесторів це сигнал, що навіть у межах ЄС країни регіону прискорюють вкладення в критичну трубопровідну інфраструктуру через поєднання воєнних ризиків, нестабільності імпорту російської нафти та політичної невизначеності навколо майбутнього «Дружби».
Окремої ваги новині додає той факт, що Словаччина та Угорщина залишаються єдиними країнами ЄС, які досі імпортують російську нафту, і водночас виступають проти планів Євросоюзу припинити цей імпорт у найближчій перспективі. Саме тому інвестиції в реверсний режим «Дружби» виглядають не просто технічним рішенням, а елементом ширшої стратегії диверсифікації маршрутів постачання в умовах нової енергетичної реальності Європи.
