Держапарат скорочують, щоб підіймати зарплати чиновникам. Адже згідно офіційних даних зарплати чиновників під час повномасштабного вторгнення зросли у 3−10 разів.
За три роки війни державний борг сягнув 7 млрд грн.
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив правник, підприємець, експерт з міжнародного фінансового та податкового права Святослав Дубина.
«Згідно закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, основний зміст переведення економіки та системи державного управління на потреби воєнного часу. Ми пам’ятаємо сплеск громадського руху у перші дні війни. Саме він надав нам змогу зупинити агресора. Однак протягом трьох років війни мотивація українців захищати державу знизилася. На це впливає відсутність чиновників забезпечити нашу армію та військових всім необхідним. Ми спостерігаємо це у фінансуванні зброї, будівництві фортифікацій та у нерівності зарплат», — каже С. Дубіна.
Він підкреслив, що згідно офіційних даних зарплати чиновників під час повномасштабного вторгнення зросли у 3−10 разів.
«Якщо середня зарплата українців по країні 21 тисяча, то середня зарплата чиновників, 54 тисячі. В Україні станом на третій квартал 2024 року нараховувалося 157 тисяч державних чиновників. У нас скорочують держапарат для того, щоб збільшувати витрати. За даними Мінфіну станом на грудень 2024 року, зовнішні запозичення склали 115 млрд доларів. А за три роки війни державний борг сягнув 7 млрд грн. Тобто він фактично збільшився на 100 млрд доларів. Наразі президент США Трамп вимагає повернення 350 млрд доларів, але США надалі Україні допомогу на 31 млрд. Це безповоротна грантова допомога. Також безповоротню допомогу надавали країни ЄС та інші держави. Якщо порахувати, то фінансів приблизно надали — 150 млрд доларів. А як же витрачаються ці кошти? Через Прозорро йдуть закупівлі на мирні цілі», — підкреслює експерт з міжнародного фінансового та податкового права.
Крім того, він підкреслив, що зарплату поліцейським хочуть підняти до 30 тисяч, коли оклад військового — близько 19 — 20 тисяч гривень.
«Середній оклад чиновників становить 54 тисячі. Тобто вдвічі більше, ніж у ЗСУ. А хто більше ризикує життям під час війни? Для того, щоб це припинити, має бути суспільний тиск», — резюмує правник.
