Складається така ситуація, що сам Євросоюз не може вийти за межі риторики, коли за ініціативами та гучними заявами слідують реальні стратегічні й концептуальні кроки.
Україна для Європи – певна пігулка для реальності та її розуміння.
Про це в коментарі i-ua.tv заявив політолог Ігор Чаленко.
«Європа не є однорідною. А заява Єврокомісара з оборони Андрюса Кубілюса не знаходить консолідованої підтримки. Складається така ситуація, що сам Євросоюз не може вийти за межі риторики, коли за ініціативами та гучними заявами слідують реальні стратегічні й концептуальні кроки. Це стосується не лише теми України, яка насправді лакмусовий папірець у життєздатності західного світу та тих стандартів й цінностей, які декларуються у відповідній частині нашої планети. Дуже добре, що Кубілюс таке заявляє. Однак потрібна згода. Зокрема, треба знаходити методи впливу на учасників євроспільноти таких, як Угорщина та Словаччина. Також треба приймати рішення щодо оборони- 800 млрд євро та підготовки до опору можливій російській агресії. Однак цього не робиться. Ми знаходимося у певному зацікльованому режимі, де за одними заявами, ми бачили лише наступні, а не реальні дії. І це велика проблема», — каже І. Чаленко.
Він підкреслив, що Україна для Європи — певна пігулка для реальності та її розуміння.
«Це вимагає від нас ще більше інформаційної компанії та роботи, щодо приведення окремих членів ЄС до тями. Адже в ЄС досі продовжується риторика, що не можна підвищувати податки на сферу оборони. Адже першочерговими є соціальні видатки. Хоча загроза явна та не є примарною. Однак в ЄС досі не можуть цього усвідомити. Вважаючи, що після заморозки війни в Україні все само собою розсосеться. На жаль, — ні. І про це постійно треба прямо говорити», — резюмує І. Чаленко.
Нагадаємо, що Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс у своєму виступі на Київському безпековому форумі 8 травня на прикладах уроків Другої світової перерахував 5-ть помилок, які Захід ризикує повторити у питанні російсько-української війни.
За його словами, першою помилкою є недостатня допомога Україні. Він зазначив, що ЄС і США за ці три роки щорічно надавали близько 40 млрд євро, у приблизно рівній пропорції — що значні цифри, але менше 0,1% їхнього ВВП, і менше, ніж вони витрачають на власні оборонні потреби.
Кубілюс назвав це нелогічним підходом у ситуації, коли Україна, захищаючись сама, захищає інші країни Заходу від того самого ворога.
Другою помилкою він назвав неспроможність «для декого» чітко розрізнити агресора і жертву у цій війні, третьою — сподівання на хороші відносини з агресором-путіним після того, як у російсько-українській війні настане затишшя.
