Сьогоднішня історія про ліквідатора Чорнобильської катастрофи сержанта внутрішньої служби, командира відділення Гребенюка Олександра Тимофійовича, який народився 15 вересня 1947 року в м. Павлоград Дніпропетровської області, рід якого бере свій початок з с. Новогригорівка, Юр’ївського району.
В 1965 році закінчив школу №2 м. Павлоград.
Працював на Павлоградському механічному заводі.
З 1967 року по 1969 рік проходив службу в армії.
В 1972 році пішов працювати на Павлоградську шахту, а потім на Самарську шахту кріпильником. Був вантажником на Павлоградському РО «Сільхозхімія». Також працював на Варварівській дільниці ДП «Павлоградський автодор».
З липня по серпень 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків Чорно́бильської катастрофи в складі військової частини № 32207, спецбатальйон хімзахисту, що дислокувалась в с. Оране, Іванківського району, Київської області.
Був нагороджений медаллю «До 25-річчя аварії на ЧАЕС» (2011), пам’ятною медаллю «За заслуги» (2017), Медаллю «Захиснику Вітчизни» (1999), Грамотою за активну і самовіддану роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986), Подякою за героїзм, самопожертвування та самовідданість у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, активну участь у громадському житті.
Смерч чорнобильської трагедії забрав життя, скалічив долі і відібрав здоров’я багатьох людей, залишивши після себе біль і порожнечу. Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів наших співвітчизників.
Ми висловлюємо глибоку подяку всім героям-чорнобильцям, які зробили крок назустріч біді, показавши світові зразок безмірного героїзму і мужності. Бажаємо Вам та Вашим рідним і близьким міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, миру, добра й злагоди. Хай завжди поруч з Вами буде людська подяка за Ваші добрі справи!
Схиляємо голови перед тими, чиє життя обірвав ядерний смерч Чорнобиля.