Лікар Центру сімейної медицини №1 Краматорська Євгеній Яцура став учасником обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «На варті життя»! З підліткового віку мріяв стати лікарем, щоб допомагати людям у своєму рідному місті. І мрія здійснилася.
Краматорці висловили підтримку лікареві і написали про нього багато теплих слів.
Наталья Чернявська
Євгеній Олександрович,ви Людина,Лікар з великої літери,професіонал своєї справи,з добрим серцем,щирий,відповідальний,Підтримуємо,цінуємо. Виктория Марченко Найкраща людина, лікар від Бога, талантіще та безкрайне добре серце! Багато доброго можна написати, але необхідно перемагати!! Дякую вам, Євгеній Яцура за швидку та висококваліфіковану допомогу під час коронавірусу моєї родини! У неперевершеного генерала команди Олександра Борисовича Власенка потужна плеяда! Пишаємося, підтримуємо та цінуємо! Зоя Загрудная Найкращій лікар.будьте щасливий дякую за доброту. Оксана Шевченко Евгеній Олександрович Ви кращій лікарь. Елена Цариценко Досвідчений, відповідальний, поважний, компетентний, завжди з добрим словом та щирим серцем,людина своєї справи! Дякуємо, що саме Ви наш лікар! Євгеній Яцура розповів про свій життєвий шлях: «Я, Євгеній Яцура, 1993 року народження. З підліткового віку мріяв стати лікарем, щоб допомагати людям у своєму рідному місті. У 2010 році я закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26 у Краматорську і вступив до Бахмутського медичного училища. Потім продовжив навчання в Луганському державному медичному університеті. Через військові дії у 2014 році був змушений перевестися до Дніпропетровської медичної академії, але це не змінило мого бажання повернутися.
У 2017 році, здобувши кваліфікацію лікаря, я здійснив свою мрію. Повернувшись до Краматорська, вступив до інтернатури Донецького національного медичного університету за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина». З 2019 року я працюю сімейним лікарем, а з 2023 року завідую амбулаторією, що дозволяє мені не лише лікувати, а й вдосконалювати організацію роботи. У 2023 році я також здобув другу вищу освіту — ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», бо прагну поєднувати клінічну практику з ефективним управлінням.
З 2018 по 2019 рік я був позаштатним медичним експертом Національної служби здоров’я України. З 2019 року працюю позаштатним асистентом кафедри внутрішньої медицини №1 Донецького національного медичного університету. У період з 2019 по 2022 рік працював за договором з Товариством Червоного Хреста України, а у 2020 році — з Асоціацією “Medicos del Mundo”. Ми виїжджали до буферних зон, щоб надавати не лише медичну допомогу людям, а й проводити навчання для лікарів, які там працювали. З травня 2022 року по грудень 2023 року я був виконавцем проєкту «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» щодо координації діагностики та виявлення туберкульозу у м. Краматорськ. З липня 2023 року я працюю куратором та лікарем мобільної медичної бригади Project HOPE.
З початком повномасштабного вторгнення, коли багато моїх колег покинули місто, я вирішив залишитися. Працював у посиленому режимі, приймаючи пацієнтів. За допомогою адміністрації лікарні організували роботу амбулаторії, створивши запаси медикаментів і розробивши план дій на випадок надзвичайних ситуацій. З 2023 року я разом із командою почав виїжджати до деокупованих територій Лиманської та Святогірської громад та до найвіддаленіших районів Краматорської громади, щоб надавати медичну допомогу місцевим жителям. Загалом ми здійснили понад 500 таких виїздів.
Я постійно вдосконалюю свої навички, проходячи численні стажування, тренінги та конференції. З 2018 року я є регіональним тренером з впровадження Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ICPC). На прийомі як лікар використовую УЗД-апарат, що дозволяє проводити первинну діагностику безпосередньо в кабінеті і не скеровувати пацієнтів на додаткові обстеження. Також з 2022 року я є тренером із глобальної програми ВООЗ mhGAP, яка допомагає фахівцям надавати допомогу при психічних розладах.
В умовах кадрового дефіциту успішно запустили проєкт «Медична сестра з розширеними повноваженнями». Медичні сестри пройшли додаткове навчання та отримали право самостійно проводити певні медичні маніпуляції та надавати консультації пацієнтам, що дозволило оптимізувати робочий процес та зменшити навантаження на лікарів.
Я застосовую справедливий стиль лідерства, що дозволяє формувати мотивований колектив. Запровадив регулярні зустрічі для обговорення проблемних питань та обміну досвідом, а також організував систему наставництва для молодих спеціалістів, що сприяє їхній швидкій адаптації та професійному зростанню. У лютому 2023 року я організував роботу мультидисциплінарної команди, яка працювала у пересувному пункті в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Ми надавали медичну та психологічну допомогу тимчасово переміщеним особам з Краматорська та з усієї Донецької області. Я є членом міжвідомчої робочої групи з питань загального стану здоров’я населення громади у Краматорську. Ми реалізували проєкт з виявлення та навчання людей з ризиком серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. У межах цього проєкту було проведено 32 заходи, в яких взяли участь 447 осіб.
Також я долучився до створення артоб’єкту «Берегиня» разом із очільником Донеччини Вадимом Філашкіним та молоддю регіону.
У 2025 році я отримав диплом за перемогу в регіональному відборі у номінації «Найкращий лікар – еталон професії». Також у 2025 році був удостоєний відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» (Прослава).
Для мене бути лікарем — це не просто професія, а свідомий вибір, який я зробив ще в юності. Повернувшись до рідного Краматорська після навчання, я відчув, що моя мрія здійснилася. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я не вагався. Це місто, ці люди — моя родина, мої сусіди, мої пацієнти. Залишитися і продовжувати працювати було для мене питанням честі та відповідальності. Я усвідомлюю, що моя робота виходить за межі кабінету. В умовах війни медицина — це не лише лікування, а й організація, стратегія та постійне навчання. Кожен проєкт, кожен виїзд у прифронтові громади, кожен тренінг для колег — це мій внесок у те, щоб наша громада не просто вижила, а стала сильнішою. Моя робота на варті життя — це мій спосіб боротися за перемогу і за майбутнє мого рідного міста».
