Основні корми для ВРХ ‒ резерви не лише поживності, а й економіки. Важко знайти чесніший індикатор, ніж IOFC (Income Over Feed Cost). Це ‒ не просто вплив якості силосу на надої, а прибуток, що лишається після того, як корова відпрацювала вартість раціону.
Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Валерій Алєксєєв, консультант із заготівлі ADDCON.
Індекс IOFC сухо фіксує все: якість корму, споживання, втрати на угар, 2 л молока, чи 0,3% жиру, які корова втратила через мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.
На IOFC впливають не тільки цифри з лабораторного аналізу (рівень протеїну чи перетравність НДК). Часто вирішальну роль відіграють невидимі чинники, що прямо впливають на споживання корму:
• рівень аміаку, етанолу, масляної й оцтової кислот;
• забруднення та токсичні рослини;
• наявність дріжджів, плісняви, клостридій тощо;
• аеробна й анаеробна стабільність.
«Що більше продуктів розпаду в кормі, то більше дельта щодо поживності та споживання між рослиною й готовим кормом, ‒ наголошує Валерій Алєксєєв. ‒ Із дослідів видно, що втрата поживності (коли концентрація енергії зменшується) впливає на споживання менше за якість ферментації: 12,5 проти 20,5%».
«Непоганий» за поживністю сінаж чи силос працює гірше, якщо корова їсть обережно й не на повну.
«І якщо ферментація пройшла неправильно, IOFC миттєво це «помітить» у вигляді втрат продуктивності. Особливо це стосується злакових і бобових трав, які за потенціалом можуть дати сильний результат», ‒ зазначає експерт.
Та 2 пастки щороку повторюються:
• погодні умови. За весняних укосів зелена маса потужніше, поле ще вологе, середньодобові температури низькі, тримаються на піку дня недовго. Маса сохне повільно. Додаються дощі. Потім усе сохне швидко й одночасно. Накошено багато: щось забрали, а більшість пересохла;
• техніка. Якщо випала хоча б одна одиниця в «зеленій лінії», процес зупинився або пішов повільніше ‒ знову пересихання, втрати оптимальної фази, бо вікно можливостей дуже вузьке.
«Ці дрібниці формують ризики, які позначаються на IOFC: втрату поживності покривають витратами на концентрати, але не компенсують споживання. Як і витрати на заготівлю, коли на кожну гривню отримують меншу поживну цінність заготовленого корму», ‒ резюмує Валерій Алєксєєв.
