Із 1 березня 2026 року Український правопис 2019-го офіційно став державним стандартом. Якщо раніше його норми мали рекомендаційний характер, то тепер це частина законодавства України — обов’язкова до виконання. Перехідний період завершився, а старі норми більше не діють, передає «ВВС».
Що це означає на практиці — для держорганів, медіа, освітніх установ і громадян/ок?
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ З 1 БЕРЕЗНЯ
Національна комісія зі стандартів державної мови раніше лише рекомендувала використовувати редакцію правопису, ухвалену у 2019 році. Тепер документ затверджений як державний стандарт відповідно до постанови парламенту «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».
Відтак із 1 березня:
- старі норми правопису втратили чинність;
- нові правила стали обов’язковими для письмового використання;
- державні структури мають повністю перейти на нові стандарти.
Важливо: правопис регулює лише письмову мову. Усне мовлення не підпадає під ці вимоги.
ХТО ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ДОТРИМУВАТИСЯ НОВИХ НОРМ?
Передусім — органи державної влади. Новий стандарт застосовуватимуть:
- у веденні документації;
- у судових рішеннях;
- у роботі правоохоронних органів;
- у нотаріальних документах;
- у державних реєстрах та сервісах перекладу;
- під час іспитів для держслужбовців;
- на тестах з української мови для отримання громадянства.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук наголошує: уніфікація правопису допоможе стандартизувати термінологію в державних базах даних і в перекладах документів ЄС українською мовою.
Водночас мовознавці звертають увагу: чимало русизмів у нормативних документах залишилися. Їх новий правопис не змінив.
