Обсяг інвестиційних угод в агросекторі України у 2025 році досяг $167 млн Економіка

274

Агросектор України традиційно входить до трійки найбільш інвестиційно привабливих галузей економіки та залишається одним із ключових драйверів ринку злиттів і поглинань. За підсумками 2025 року в аграрному секторі, не враховуючи сектор агропереробки, було зафіксовано 18 угод M&A на загальну суму близько $167 млн, що підтверджує відносну стійкість галузі навіть в умовах воєнної економіки та підвищених ризиків.

Переважна більшість угод у 2025 році була реалізована за участю українського капіталу, водночас на ринку фіксувалися окремі транзакції з виходу іноземних інвесторів з аграрних активів в Україні.

Найбільші угоди в агросекторі (сільске гоподарство) України у 2025 році

* З огляду на обмежену публічність і низький рівень розкриття інформації щодо значної частини транзакцій, окремі дані по угодах не мають офіційного підтвердження та ґрунтуються на експертних оцінках і ринкових припущеннях.

Інвестиційна активність упродовж року концентрувалася переважно навколо контролю над земельними  банками. Попри воєнні, регуляторні та валютні обмеження, агросектор продовжує сприйматися інвесторами як стратегічна, експортно орієнтована галузь, здатна генерувати стабільну валютну виручку та користуватися прогнозованим глобальним попитом.

Важливу роль у 2025 році відігравали угоди, спрямовані на консолідацію аграрних активів, оптимізацію операційних моделей і вертикальну інтеграцію. Інвестори фокусувалися на підвищенні операційної ефективності, зниженні витрат і посиленні контролю над ланцюгами створення доданої вартості — від вирощування сировини до зберігання, логістики та переробки.

Регіональна структура угод і цінові орієнтири

Однією з характерних особливостей 2025 року стала поява значної кількості пропозицій із продажу агрокомпаній і земельних банків у прифронтових регіонах — передусім у Чернігівській, Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях. Для частини власників такі рішення були вимушеними через безпекові ризики, руйнування інфраструктури та зростання операційних витрат.

Паралельно посилився тренд релокації агробізнесу до центральних і західних областей України. Це сформувало стабільний попит на купівлю агроактивів у регіонах із більш передбачуваними умовами ведення бізнесу. Особливо високим залишався інтерес до активів у сприятливих кліматичних зонах із родючими ґрунтами, однак дефіцит якісних пропозицій створював конкуренцію між інвесторами та тиск на ціни.

Додатковим фактором стало зростання вартості прав оренди землі, що відображало як обмежену пропозицію якісних земельних масивів, так і загальне подорожчання агроактивів у відносно безпечних регіонах. У низці західних регіонів України ціна прав оренди сільськогосподарських земель, за якою сторони були готові закривати угоди, наближалася до $3 000 за гектар. Натомість у чорноземних регіонах Центральної та Західної України більшість угод укладалися за цінами в межах $1 500–$2 500 за гектар.

Ризики та обережність інвесторів

Інвестиційні настрої у 2025 році залишалися нестабільними під впливом кліматичних ризиків, волатильності світових цін на агропродукцію та логістичних проблем, спричинених ударами РФ по портовій інфраструктурі. Сукупність цих чинників зробила ринок більш прагматичним: інвестори були готові платити премію за якість і безпеку активів, але водночас значно обережніше підходили до оцінки ризиків і довгострокових перспектив.

Окремим стримуючим фактором стала структура розрахунків за угодами. Частина власників агроактивів наполягала на платежах за кордоном або використанні іноземних юрисдикцій для фінальних розрахунків. Для багатьох інвесторів це створювало додаткові регуляторні, валютні та комплаєнс-ризики й ускладнювало закриття транзакцій.

Нереалізований попит і розрив в очікуваннях

У результаті навіть за наявності підтвердженого інтересу та погоджених базових економічних параметрів значна частина переговорів у 2025 році не доходила до стадії закриття угод. Основними причинами ставали розбіжності в оцінці вартості активів, різні очікування сторін щодо майбутніх ризиків, а також відмінні стратегічні горизонти продавців і покупців.

Показовим прикладом стала потенційна угода між Kernel та ІМК. Попри отримання покупцем дозволу Антимонопольний комітет України, сторони не змогли дійти згоди щодо ціни та ключових стратегічних умов, унаслідок чого переговори було припинено. Подібні сценарії спостерігалися й у низці інших транзакцій, зокрема тих, які супроводжувала InVenture, — частина з них була зупинена на фінальних етапах узгодження вартості.

Підсумок

Ринок M&A в аграрному секторі України у 2025 році продемонстрував стійкість і структурний інтерес інвесторів, досягнувши $163 млн попри складне макроекономічне та безпекове середовище. Водночас ринок залишився вибірковим: угоди концентрувалися навколо якісних активів, а розрив між очікуваннями продавців і інвестиційними апетитами покупців обмежував фактичну кількість закритих транзакцій. Саме ці фактори визначатимуть конфігурацію аграрного M&A-ринку України в середньостроковій перспективі.

Читайте повне дослідження «Ринок інвестицій та M&A в Україні 2025 — між воєнною економікою та довгостроковим відновленням»