Найчастішою причиною виникнення сечокислого діатезу у птиці є пошкодження епітелію ниркових канальців унаслідок дефіциту вітаміну А. Якщо цього вітаміну бракує в інкубаційних яйцях, ознаки патології можуть проявлятися ще в ембріональному періоді, пише журнал «Наше птахівництво».
Серед інших чинників, що негативно впливають на функціональний стан нирок у птиці, ‒ брак вітаміну B₁₂, а також порушення мінерального обміну, зокрема дисбаланс між кальцієм і фосфором у раціоні. Недотримання оптимального співвідношення цих мінералів підвищує ризик розвитку порушень у роботі сечовидільної системи та сприяє накопиченню уратів.
В етіології хвороб нирок птиці велике значення має вплив шкідливих речовин, наприклад оброблення зерна для комбікорму хімічними сполуками та наявність мікотоксинів.
Недостатнє споживання питної води також може бути причиною сечокислого діатезу.
Сечокислий діатез не має типових ознак. Часто після розтину можна виявити цю хворобу в нещодавно зовні здорової, але раптово загиблої птиці. Ознаки, що передують її загибелі, не мають діагностичного значення та часто лишаються непоміченими.
За уповільненого перебігу сечокислого діатезу в птиці в ділянці клоаки можна бачити кашкоподібні грудочки уратів.
Суглобову форму хвороби на вигляд також складно відрізнити від запалення суглобів (артрит).
Варто звертати увагу на тривожні сигнали, як-от зниження споживання корму й води, млявість, скуйовджене пір’я, втрата ваги й аномальний послід.
