Коли йдеться про трансформацію традиційної пасіки в промислову, насамперед варто акцентувати на глибоких відмінностях у побудові бізнесу й господарства, а також технологіях обслуговування бджіл.
Про це в своїй колонці на Аgrotimes пише Сергій Шаронін, голова ради директорів «Пасіка 21» ‒ найбільшого (4500+ сімей) промислового кочового медового бджільницького господарства в Україні.
Промислова пасіка ‒ це не синонім комерційної. Велика чисельність бджолосімей, механізація, уніфікація інвентарю та процесів, наймана праця, а також її поділ теж не роблять пасіку промисловою.
«Промислова пасіка, на відміну від традиційної, ‒ це не просто стандартизація, механізація, поділ праці й найманий персонал за необхідності. Вона передбачає все перераховане вище на основі чітко вивірених і задокументованих уніфікованих групових технологічних процесів, ‒ наголошує Сергій Шаронін. ‒ Не варто забувати про правильну організацію бізнесу, продуману стратегію розвитку, а також кооперацію з надійними партнерами, підрядниками та постачальниками».
Успішний промисловий підхід вимагає формалізації всіх згаданих моментів.
«Немає нічого неможливого у трансформації традиційної пасіки в промислову, якщо не намагатися реалізувати її миттєво та ще й руками непідготовленого персоналу. Ще простіше ‒ цілеспрямовано і від початку будувати саме таке господарство», ‒ зауважує він.
За словами Сергія Шароніна, для побудови промислової пасіки потрібна кваліфікована мультидисциплінарна команда, потужне бажання і деякі початкові ресурси. Крім того, фахівці, обізнані хоча б на базовому рівні у бджільництві, інженерії, економіці, бізнесі, продажах.
«Але варто мати на увазі, що швидкими грошима тут не пахне», ‒ додає він.
Як повідомлялося, пасічники можуть дізнатися про практику кочового промислового бджільництва.