Найкращий спосіб позбутися хвороб на свинофермі ‒ депопуляція.
На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосив Ігор Вощенко, співзасновник ТОВ «Рябушківський бекон», голова громадської спілки «Асоціація тваринників та птахівників Сумщини».
«Я проводив депопуляцію двічі, ‒ зауважив він. ‒ Хворі тварини не дадуть високих показників: ані щодо відтворювання, ані щодо росту. Застосування антибіотиків або навіть вакцин, які присаджують імунну систему, ‒ це падіння росту. Є вакцини, без яких не можна працювати, а без інших можна обійтися. То краще провести депопуляцію, й через 5-6 місяців побачити, що скорочується падіж, збільшується збереженість поросят, загалом зменшується конверсія корму. Економіка тільки виграє, бо ж і вартість вакцин щороку підвищується: що більше вакцин, то більші витрати на зарплату».
Серед хвороб, що постійно завдають збитків свинофермі, ‒ дизентерія.
«Для мене поява дизентерії на підприємстві ‒ сигнал для майбутньої депопуляції, ‒ зауважив Ігор Вощенко. ‒ Адже боротьба з нею потребує постійного застосування антибактеріальних препаратів: із хворобою можна жити роками, але ж це економічно вбиває підприємство. З’явився актинобацильоз, гемофільоз, атрофічний риніт, бурсити ‒ депопуляція. Мікоплазмоз ‒ можна вирішувати: робити чи ні. Бо це ‒ шлях до майбутнього актинобацильозу, гемофільозу».
До того ж завезення нових тварин не лише оздоровлює стадо, а й омолоджує, підкреслив Ігор Вощенко.
«Часто на підприємстві падають показники, бо лишаються менш продуктивні свиноматки ‒ високопродуктивних швидше вибраковують. Тому коли немає фахівця, який уміє жорстко бракувати, або коли не змінюється поголів’я, немає ремонту, поголів’я старішає й втрачає продуктивність, ‒ пояснив він. ‒ Знаю, що деякі великі підприємства доволі часто вдаються до депопуляції окремих майданчиків, до ремонтів ‒ бо за 7 років решітчаста підлога, система подачі кормів, вентиляції починають сипатися, а міняти їх за наявності тварин складно».
Раніше ми писали, чому в Україні непросто активно застосовувати схему депопуляції.
