Танцюй, танцюй, або ми помремо!

Read Time:6 Minute, 3 Second

>

Як у Дніпрі з’явилася резиденція в пам’ять про легенду світової хореографії, німецьку балерину Піну Бауш.

 

Мистецька хореографічна резиденція Pina.Art.Dance, що тривала цьогоріч у Дніпрі з 19 по 25 жовтня, була задумана Максимом Добролюбовим, продюсером та режисером з Києва як практичний майстер-клас для танцюристів та хореографів з різних куточків України які працюють у театрально-танцювальній сфері. Всього з різних міст України, зокрема Дніпра, Одеси, Києва та Харкова набралося 15 учасників. Метою резиденції, про яку мова, було донести до української хореографічної спільноти нестандартний підхід до танцю відомої німецької хореографки Піни Бауш. У цьому мав допомогти Андрій Березін, соліст Танцювального театру Вупперталь, заснованого Піною Бауш.

 

Про Піну Бауш говорять як про одного з найвидатніших хореографів ХХ століття, про неї згадують як про видатну танцівницю, наголошуючи, що без неї модерн-балет не був би таким, яким він є зараз. Її ім’я можна побачити серед володарів нагороди «Венеціанський Золотий Лев» та «Приз Кіото». Їй належать слова: «Все, що я роблю, я роблю як танцюрист — все, абсолютно все». Її ім’я — Піна Бауш, її сутність — танець.

 

Читайте також: Наш Міф

 

Говорячи про сучасне мистецтво танцю, ім’я німецької балерини Піни Бауш неможливо оминути – вона революціонерка, яка не побоялася підважити академічну, закуту у пуанти та пачки хореографію. 1972 року вона стала художнім керівником балету Вуппертальської опери, поклала початок нео-експресіоністичній танцювальній традиції на тамтешній сцені. Змінивши сучасну хореографію й театральне мистецтво, Піна Бауш у своєму методі підготовки вистав поєднувала балет, музику, поезію, пантоміму. Їй йшлося про створення нової мови танцю, здатної розкрити найглибші шари психології людини, а потім змусити її прожити через гру на сцені, голос, жести та незавуальовану пластику тіла свої почуття: біль, кохання, щастя або горе. Революційний стиль Піни Бауш повною мірою визнали лише тоді, коли в далекій країні, після гастролей, про геніальний балетний театр з німецького міста Вупперталь під її орудою масово почали писати в пресі. Ще за свого життя вона встигла вплинути на весь сучасний стиль танцю і надихнути весь світ не тільки своїм баченням хореографії, а й дозволивши через рух тіла знов відчувати і передавати людські емоції.

 

У виставах, поставлених Піною Бауш, завжди було поєднання співу, мови, пантоміми, літератури та музики. Її називали генієм жестів, адже інколи лише рухами рук її актори могли довести глядача до катарсису. Постать цієї видатної німецької балерини та хореографки надихала інших митців, зокрема вона знялась в двох культових фільмах, як-от «І корабель пливе…» («E lanaveva», 1983) режисера Фредеріко Феліні та «Поговори з нею» («Hable con ella», 2002) Педро Альмодовара, де зіграла саму себе.

 

Після її смерті у 2009 році було створено Фонд Піни Бауш, який має на меті продовжувати просування її діяльності. Саме за підтримки цього фонду український театральний продюсер Максим Добролюбов запросив хореографа та танцівника Андрія Березіна до міста Дніпро, щоб зробити резиденцію пам’яті Піни Бауш. В цьому починанні допомогло також Генеральне консульство Німеччини в Донецьку (офіс знаходиться у Дніпрі) та консулка Таня Баєр.

 

Андрій Березін (праворуч) за роботою у танцювальній студії

 

Андрій Березін, якого Піна Бауш 27 років тому побачила на репетиції і запросила у свій театр, відразу дав учасникам резиденції завдання — «ключі», які вони мали станцювати, показавши, як вони відчувають біль, свободу, любов, баланс або як танцівник на сцені може показати повсякденні дії, на приклад, миття підлоги. Потім вони мали допрацьовували свої сольні номери самостійно. Деякі елементи у виставі нагадували відомі постановки Піни Бауш на різних сценах: «Весна священна», «Кафе Мюллер» та низки інших робіт.

 

На початку хореографічної резиденції, про яку мова, видавалося, що кожний з її учасників був ніби сам по собі, але в процесі роботи всі вони зблизилися, адже почали говорити про власні таємниці, болючі спогади або про заповітні мрії. Як колись сказала сама Піна Бауш: «Мене не цікавить, як рухаються люди. Мене цікавить, що вони відчувають». «Спочатку не знала, що на мене тут чекає. Але після знайомства та роботи з Андрієм Березіним можу сказати, що моя манера рухатися на початку резиденції і те, що у мене вийшло на сцені під її фінал – зовсім різні речі. Він ніби дозволяє жити в палітрі фарб, які близькі мені, не керує, а ніби підштовхує поруч. Завдяки цьому ми змогли показати те, чого не відчували раніше», — так описала свої враження від резиденції Анастасія Єрьоміна, учасниця резиденції з Харкова.

 

Читайте також: Ілларіон Павлюк: «Творчість, в тому числі літературна – на зламі болю»

 

День за днем учасники Pina.Art.Dance в Дніпрі під час репетицій ставали маленькою спільнотою, придумали костюми, а напередодні фінальної вистави проекту “Для тебе” танцювали просто неба. А потім збирали власноруч листя у великі чорни мішки для декорування сцени Дніпровського Академічного Театру драми та комедії. Все це відбувалося під об’єктивами камер, які фільмували резиденцію для документальної стрічки. Андрій Березін, танцюрист та хореограф, учень Піни Бауш прокоментував цю еволюцію так: «Я бачу, як в процесі роботи учасники резиденції розкрились, адже це важкий процес, пов’язаний з сором’язливістю, зі страхами. Це був пошук відчуттів власного тіла, відповідь на їхнє питання «як я можу висловити себе рухами?». Їм це вдалося зробити, і мені від цього радісно. До кінця не знаю, якою буде наша фінальна постановка. Ідея з листям – символічна, бо природа найкраще показує сезонами тимчасовість життя. Я відчуваю, що Піна поруч, і мені здається, що вона би посміхнулася і сказала, що ми на правильному шляху».

 

 

Рухи гнучких рук, переплетених як гілки, ноги, як коріння, плетуть візерунки на землі, а слова, якими деякі акторки розповідали історії в зал, нагадували стривожених вночі птахів… Відвертість лилася лагідними вигинами тіл та різкими подихами. Оголеність акторів стала насамкінець безсоромною. Але нема чого уникати, бо це – мова танцю. Вікторія Хорошилова, учасниця з Дніпра зазначила, що надзвичайно рада, що змогла завдяки проекту більше дізнатися про саму себе. «Мій “ключ” – кохання. Я надзвичайно рада, що ми через свою хореографію змогли ніби трошки показати Дніпру світ Піни Бауш», — наголосила вона.

 

Для Дніпра такий проєкт є надважливим, адже місто з 2021 року позиціонує себе однією з українських культурних столиць, а останнім часом насичується все більш різноманітними заходами у концертній, мистецькій та театральній індустрії. «Мені хочеться дарувати місту, де я багато працював, якісний культурний продукт, який буде покращувати рівень культури і показувати людям справжнє європейське мистецтво. Наша фінальна вистава “Для тебе” для мене стала своєрідним катарсисом, адже я бачив очі глядачів і відчував потужний енергетичний обмін між артистами та глядачем. Попри певні проблеми з трансфером Андрія, а також із тим, що резиденція припала на початок «червоної зони» карантину, ціль виправдала засоби. Дуже радий, що все вийшло. На далі планую розвивати культуру в Україні і запрошувати якісних європейських митців, музикантів та діячів, адже працюю не тільки з Дніпром, але і на Сході України на підконтрольних територіях», — розповів Тижню Максим Добролюбов, продюсер хореографічної резиденції Pina.Art.Dance.

 

 

Танцювальна вистава «Для тебе», що народилася як результат хореографічної резиденції у Дніпрі, яку присвятили відомій хореографці Піні Бауш, змсила глядачів на мить забути про швидкоплинність життя. На сцені розкидане осіннє листя, кілька хлопців схожі на раптових перехожих, які прогулюються в парку під композицію Баха, вітер хитає дерева, поміж яких дівчата у ніжно персикових сукнях, схожі на живі порцелянові статуетки, запрошують на відвертий, пластичний танець. Легкий звук дощу нагадує, що все приходить і йде, навіть ми. Шкіра вкривається сиротами, бо Дніпро щойно увійшло в «червону зону» карантину, а новини зі статистикою щодо коронавірусу зовсім не додають віри у геппі-енд.

 

Цьогоріч у грудні учасники Pina.Art.Dance покажуть цю виставу знову, але вже на сцені Дніпропетровського Академічного Театру Опери та Балету, під час фестивалю сучасної хореографії.

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *