6 ветеранів війни та 6 п’єс про біль, війну, життя та жагу до перемоги. У Дніпрі проходить унікальний творчий захід «Фестиваль перших п’єс». Його організували для ветеранів, які на власні очі бачили жахи війни, і які готові розказати власні історії життя. П’єси ветеранів вже представили у Києві, Полтаві та Сумах. У Дніпрі фестиваль триватиме три дні, до 15 червня.
«Тематику для написання п’єс наші ветерани обирали самостійно. Ми нічого не нав’язували, пояснювали, що у нас немає жодної цензури, і вони можуть писати про все, що хочуть. Проте, так як авторами п’єс є ветерани, то у кожній все одно є тема війни. Нам важливо, аби людина була собою та ділилася власним унікальним досвідом. Ветерани війни – це люди, які мають, що розказати. І їхні історії неймовірні. Перед написанням п’єси режисери пройшли навчання у «Театрі ветеранів». Це освітня ініціатива задля реабілітації військових після повернення до цивільного життя чи поранень. Загалом написання п’єси є досить потужним засобом реабілітації, трансформації та повернення сенсів життя. Деякі п’єси вже показували у професійних театрах і впевнені, що їх буде ще більше. Ми отримуємо запити від театрів, яких зацікавили драматичні твори наших ветеранів», – каже драматург, співзасновник «Театру ветеранів» Максим Курочкін.
«Фестиваль перших п’єс у Дніпрі проводиться за підтримки міського голови Бориса Філатова. Для нас це велика честь приймати такий потужний фестиваль у нашому місті. Я вважаю, що культурний розвиток за участі ветеранів – це новий крок у розвитку української культури. І цей фестиваль унікальний тим, що до нього залучені ветерани війни. Адже ветерани, які починають творити мистецтво, роблять неймовірно великий крок вперед у власній реабілітації та залученні інших ветеранів до реабілітації», – зазначив начальник управління ветеранської політики Дніпровської міської ради Антон Малий.
Свою п’єсу «Удар дракона» на фестивалі представив і військовослужбовець Геннадій. Працював над нею 3 місяці. Зізнається, що спочатку взагалі не знав і не розумів, що треба писати, а потім душа відкрилася і з’явилася п’єса.
«Я написав її майже рік тому, і завжди складно казати, про що моя п’єса. Частіше за все відповідаю: «Вона про те, що в мене немає ноги». З самого початку повномасштабної я пішов воювати, а у 2023 році отримав тяжке поранення. Через це мені ампутували ногу. Ось про це п’єса. А якщо брати глибокий сенс, то вона про родину, біль, а найголовніше – про мрії. Про ті мрії, які були та зникли через поранення, і про ті, які народжуються вже в нових реаліях. Адже життя «до» та життя «після» абсолютно різні. В мене багато історій, які можна написати. Тому у перервах між бойовими завданнями роблю собі записи, аби потім зібрати у повноцінний твір», – розповідає драматург, військовослужбовець Геннадій Удовенко.
Під час фестивалю учасники вшанували пам’ять акторів, які змінили театральні зали на окопи, війну та віддали своє життя за Україну.
Також на заході представникам «Театру ветеранів» вручили подяку міського голови Дніпра за сумлінну творчу діяльність, популяризацію театрального мистецтва та підтримку ветеранів.
