У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка (ПНПУ) 19 чинних викладачів/ок, серед яких декани та завідувачі/ки кафедр, навчаються в магістратурі цього ж закладу коштом державного бюджету. Усі студенти й студентки отримали ваучери на навчання від Державної служби зайнятості. Завдяки цьому університет одержав понад 500 тисяч гривень. Наскільки доцільне таке навчання, чи не спричиняє це конфлікт інтересів — з’ясовували журналісти «Полтавської хвилі».
ЩО СТАЛОСЯ В ПНПУ
У 2025 році до магістратури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка вступили 29 чинних працівників/ць цього ж закладу. Із них 19 осіб — викладачі або викладачки керівної ланки, зокрема декани факультетів і завідувачі або завідувачки кафедр. Усі вони мають наукові ступені кандидатів/ок або докторів/ок наук та вчені звання доцентів/ок і професорів/ок.
«Полтавська хвиля» зʼясувала: 19 викладачів та викладачок навчаються за державними ваучерами, тож вартість їхнього навчання повністю покриває державний бюджет. Загальна сума, яку університет одержав за цією програмою, склала 547 840 гривень.
ДЛЯ ЧОГО ІСНУЮТЬ ВАУЧЕРИ
Державні ваучери від служби зайнятості створені для підтримки людей, які потребують перекваліфікації або не можуть самостійно оплатити навчання. Ваучерами можуть скористатися люди віком понад 45 років, ветерани/ки, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю або постраждалі від війни.
Максимальна сума ваучера у 2025 році становила 30 280 гривень. За даними журналістів «Полтавської хвилі», цієї суми вистачило, щоб оплатити повністю заочне навчання. Саме такий формат обрала більшість викладачів та викладачок ПНПУ під час вступу до магістратури.
ДЛЯ ЧОГО ВИКЛАДАЧІ ПНПУ ВСТУПАЛИ НА МАГІСТРАТУРУ
Частина викладачів та викладачок вступила на освітні програми, не пов’язані з їхнім попереднім фахом. Зокрема, історики/ні, педагоги/ні й науковці/иці з мистецьких дисциплін обрали програми з англійської філології, психології або дошкільної освіти. Водночас деякі з них вступили на факультети та програми, де самі ж працюють або працювали керівниками/цями.
За інформацією, отриманою журналістами в анонімних розмовах зі студентами та студентками, частина викладачів/ок-студентів/ок фактично не відвідувала заняття, а наприкінці першого семестру не мала зданих робіт чи оцінок у відомостях.
Доктор історичних наук, професор Ігор Сердюк зазначив у коментарі «Полтавській хвилі», що навчання впродовж життя є необхідним, однак повний цикл магістратури для фахівців / фахівчинь зі значним науковим стажем часто не має практичного сенсу.
