Культура Середа, 06 жовтня 2021 20:31 Культура Шевченківський гай у Львові показав давні українські ікони, посуд і скрині43 Коментувати Роздрукувати
Фото: Валерій Шмаков
Вчора, 5 жовтня у Пороховій вежі у Львові відкрилась виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену». Присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького.
Виставка розповідає про найважливіші моменти в історії Музею, яка сягає значно глибших часів, аніж офіційне заснування інституції. Тут можна побачити численні збережені фото і музейні документи, раритетні архівні відео та фрагменти художніх фільмів, що у різні часи були відзняті на території Львівського скансену.
Як і сам музей просто неба, експозиція умовно поділена на сектори: Бойківщина, Гуцульщина, Покуття, Буковина, Львівщина. На відвідувачів чекають давні сакральні предмети і живопис з Бойківщини, унікальні гуцульські кахлі, оригінальний фаянсовий посуд, автентичні народні строї з Жидачівщини, мальовані й різьблені буковинські скрині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мережу зачарували осінні краєвиди Шевченківського гаю
«Можливо не вперше, але не дуже часто ці експонати, які знаходяться у фондосховищах музею, стають доступними для відвідувачів, — каже в. о. начальниці управління культури Львівської міської ради Наталія Бунда. — 50 років музею це кінець одного етапу і початок іншого. Новий етап, це коли музей виходить за свої рамки, стає ближчим для своєї цільової аудиторії. Будемо всіх туристів скеровувати у Порохову вежу, аби ця виставка працювала як маркетинговий інструмент. А далі всі будуть їхати у Музею народної архітектури та побуту. Адже там надзвичайна атмосфера, яку створили люди і природа, в яку вкладено праця, любов і натхнення».
У ході виставки організатори запланували проведення більше 20 різноманітних подій: кураторські екскурсії, лекції, майстер-класи, панельні дискусії. Виставка триватиме по 30 листопада.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заможність господарів на Бойківщині у 18 столітті визначали за висотою даху будинку
«Завдання виставки було не шокувати відвідувача об’ємом того, що у нас зібрано. А зібрано насправді багато. — говорить в.о. директора Музею народної архітектури і побуту імені К. Шептицького Сергій Ципишев. — Хотіли через підбірку речей показати історію музею, його теперішнє і те куди рухаємось далі. Через дописи і експонати дозволити доторкнутися до того, що заховане у музейних фондах. Експонати не груповані по роках чи темах. Але несуть однакові смислові навантаження. Коли представляли Покуття то звернулися до тарілок, які там були притаманні. В секторі Гуцульщини показували кахельні печі. Але в експозицію Бойківщини ми навмисно розмістили речі із Волині та Опілля, тому що вони лягали в контекст висавки-розповіді. Українська культура хоч і різноманітна, але мотиви в ній однакові. Посуд, архітектура, одяг мають спільний мотив, по якому можна визначити, що це українське».
Попереду — перевезення нових об’єктів, розширення інфраструктури, впровадження новітніх методів науково-освітньої роботи, кажуть у музеї.